1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (349)

Ще стільки всього, стільки – стільки всього Ще стільки неба, шелесту і вітру Шкода, що зупиняється дорога І що сліди прийдешня злива витре   Що буде день І тінь бджоли на квітці І літні хлопчаки, засмаглі й босі Шкода, що я не зможу зупиниться Що мойри – й ті за мною плачуть досі   А день такий – ні змови,…
Ти щойно вчився приміряти спогад Виходило – не дуже. Що подієш? Три жмутки слів. Мандрівка до порогу. Спокійна і надійна безнадія   Тонких снігів обірване лахміття І сонця сторожкий непевний усміх І трішечки тепла. І безмір –вітру В руці – руки стривожена пелюстка   А решта – тінь. Такий собі театр Обличчя тане. Сон ховає риси Тієї, що була у…