У кишені „мєлоч” дзенькає.

Я морозиво скуповую.

Подиви, яка гарненька я –

У блакитне похварбована.

 

 А що дура – то й нехай собі.

Не усім же йти в проффесори…

До чуток не прислухайся ти,

Що, мовляв, живу із Песиком.

 

Ти повірив їм – а вот тобі.

А нормальний парень знатиме:
треба в хаті мать животноє –

Сторожити шафу з платтями.

 

Слиш, братан, не трогай бутіки –

Не в макдоналсі попсовому.

Коло столу маєш бути ти

Митий, бритий і прасований.

 

Поїмо – і спать завалимся:

Нині – свято. Попідтинія!

… а з П’єро у нас не склалося.

Мо’ складеться з Буратіною?