Ти не зумієш відшукати
Цієї стрічки рваний край.
Яка тривожна і дзвінка ти!
Яка страшна у тебе гра!
Ось — темний берег материзни.
Він меншає. Тобі болить?
Ах, пізно, Аріадно, пізно!
Ламання рук. Солоний схлип…
Егеї — вмруть. Тезеї — зрадять,
Діоніс викраде цноту —
І струять вина Аріадну,
І хмелем коси заплетуть.
І буде в погляді горіти
Вже не жертовна зла любов,
А нитка — та зрадлива нитка —
І тричі проклятий клубок.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Залишаю на серці скарбом в Я зроду тут живу (04.03.21)
- Андрій Окара. "In Memoriam. Марина Брацило, Леся Українка" в Спогади, рецензії, статті (27.02.21)
- За далеким синім обрієм в Я зроду тут живу (22.02.21)
- Вимережу з гамору і криків в Благовіст (18.02.21)
- Котрийсь сон канапа марить в Благовіст (17.02.21)
- Хай буде день – зелений і терпкий в Я зроду тут живу (14.02.21)
- Я набираю номер твій в Мелодія вічних прощань (14.02.21)