1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (310)

Хіба що тіньобнімуть рукиМожливо, нею будеш – ти…Маленькі радощірозлукиІ привілеї самоти   Сліпе торканнявуст замерзлихСолона паморозь вікнаТакі невинні наші жертви –Легке мовчання.Квіти мертві.Навік забуті імена   Безсонний схлипв медовій ночіЗастиглий у гортані спів.І все. Ніхто уже не хочеА ми з тобою –поготів.   І лиш дзвінкіпромерзлі звукиЙ нервовийбіг серед сльоти –Маленькі радощі розлукиІ привілеї самоти 28.11.06
Не так це вже і важливо – кому, для чого і скільки. Це, врешті, питання міри, системи, моменту чи… Коли лишаєш адресу, «мило», номер мобілки, Можливо, ти розраховуєш іще й віддати ключі,   Комусь сказавши недбало: тепер ти тут як удома І тішитися дитинно з подиву в сірих очах. І мріяти розчинитись у хвилях теплої втоми – Нарешті вдвох, як…
Сторінка 1 з 8