Мелодія вічних прощань
Мелодія вічних прощань (16)
31.07.20
Буде так, як схочеш
Буде так, як схочеш,Будем просто жити.Поцілунок в очі:Бачиш дивні квіти? Та сказати мушу: Щоб було вірніше,Ось — цілунок в душу.Хай співає тиша. Сумовите скерцоСкрикне і розтане.Поцілунок в серце:Перший і останній.
Опубліковано в
Мелодія вічних прощань
10.07.20
Нема її. А щойно ж тут була
Нема її. А щойно ж тут була,Під светриком лежала на підлозі,Та доторкнутись я була не в змозіЇї понадзахмарного чола. І лиш коли світанок перейшов,Я раптом усвідомила — відсутність.Лиш на вологій стежці спали смутноСліди її маленьких підошов. Натомість — смак прогірклої вини.Навіщо ж сонця висвячені ризи,Нічне безсоння, зібгана білизнаІ чоловік чужий коло стіни? Вже надвоє розплетена коса,Уявлена замість…
Опубліковано в
Мелодія вічних прощань
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Подякую за ворожбу в Благовіст (14.08.20)
- Вже вечір огорнув дерева сивим в Благовіст (11.08.20)
- Ця залежність занадто сильна в І залишаться - вірші (06.08.20)
- Я не зважу ні на що в І залишаться - вірші (04.08.20)
- Дивись! Я з гілки ніч зірву в Сонцетяжіння (03.08.20)
- Буде так, як схочеш в Мелодія вічних прощань (31.07.20)
- Відеопрезентація уроку з літературного краєзнавства "Марина Брацило. Я прийду і піду. І залишаться вірші" в Мультімедіа (27.07.20)