Зачекався на мене звіринець Тюсо.
Запитаю, хоча й недоречно:
Що тобі кільканадцять моїх безсонь
І самотність у плюс безкінечність?
Що тепер тобі – міфу, як і хотів –
Моїх жеврінь і спроб неминучість?
А ловці вже – поглянь –
випускають хортівПередсмаком безсонної учти:
Все одно – просто так
чи на честь перемог.Все єдино – чи буде радість.
І чадить фіміамів задушливий смог.
Він, як може, воскурює – зраді.
Час померлих богів і нерадісний збіг
Всіх планет, що параду – не хочуть…
А мене не приносять у жертву тобі.
Лише – в жертву безжалісній ночі.
Лише – в жертву всім снам:
їхнє прядиво зновПодарує єдину хвилину:
Після – втомлених нас.
До – безглуздих розмов…Коли ти ще мене не покинув.
20.07.12