24 квітня 2015

Десятикласникам 1941-го

Друк
Оцінити
(12 голоси)

Здрастуй, ровеснику!

Ти розчинився у квітах.

Це ж так давно

твоє тіло горнулось до них.

Маки лилися

із вуст у долоні весни

перші прогалини

темні фарбуючи в літо.

 

Здрастуй, ровеснику!

Як ти любив теплу землю,

як до неї припав,

коли небо хиталось, мов дзвін.

Крик останній до неї

й до неї останній уклін…

Як до неї припав!

І лишилась розкритою тема

 

На півстоліття.

А далі за давністю літ

Я записала тебе

у діди сивочолі…

Вибач, я знаю:

тобою залишений слід

Риска між датами -

Вічністю замкнена в коло.

1996

Повернутись нагору