Як могла –
трималася доби.
Пробувала різні
антидоти.
Мрії – це прекрасно.
А якби –
Кожень день
на смак.
Або на дотик.
А якби –
води, а не вина
Із наїдків часом –
лиш сухарик
Якщо звичним
побутом – по нас?
Де не місце
ворожбі і чарам?
Якби день –
до вечора. Аби
Якось перебутися
між буднів
Де фіналом чокнутій
добі
Втома й нелікована
застуда
Втрата клепок.
І злітання клем.
І непереможне
треба…треба…
І найактуальніша
з дилем –
Врешті докричатися
до тебе…
Бачилося: знову –
не дозвусь
Думалося:
переможе тиша
Ніч приклала
пальчика до вуст.
Ніч говорить:
бачиш – все простіше
Ніч сміється:
будні – ні при чім.
Не вгаває:
все так просто, діти –
Зручно примоститись
на плечі
І цілунком зранку
розбудити
24.08.12