1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
01 липня 2019

Тільки й лишається

Оцінити
(7 голоси)

Тільки й лишається – поглядом доторкнути –

Так обережно, щоб усмішка не боліла.

Щоб розчинити в солодкім тремтінні тіла,

Сни і бажання, що в’яжуть, неначе пута.

Тільки й лишається – відстані відміряти

По сантиметру, аби ні на йоту ближче.

Я пам’ятала про це, але, бач – коли ще!

Вільною бувши. А нині – ці ніжні ґрати.

Нині сама я – оця гаряча безодня.

Нині – терпке здригання моєї шкіри.

Нині – ця неможливість позначить міру

Вчора—сьогодні—завтра— і знов—сьогодні.

Знову і знову оця божевільна змова

Снів моїх, покликів мого тіла…

І обережно, щоб усмішка не боліла,

Поглядом доторкатися знову… знову…

21.03.07