— А ви?

— І я.

— І ви також на хмари?

Ні-ні, я залишаюся. А втим,

В одному із моїх тривожних марень

Я вас знайду у вашій самоті.

Перечекаю зустріч і простежу,

Як раптом завернувши в інший бік,

Краєчком ви зачепитесь за вежу,

Аби відчути вітер у собі,

Як крадькома ви пройдете крізь браму,

Як ви свій розпач видихнете в зойк,

Як потім вас розшарпає вітрами,

Аби ви розчинилися між зорь —

І відлетить ваш подих млосно-білий,

Щоб хтось на мить затьмарено відчув,

Як помирає в танучаому тілі

Передчуття майбутнього дощу.