Можливо, це і був вчорашній сон? –
Розбіглося дзвінке тремтіння знаків:
Вже майже при колодязі Іаков.
Вже плюскіт – і молитва в унісон.
Вже подих вітру стрілами дзвенить,
Повітря пахне зрадою і кров’ю.
Свист батога. Натомлені корови.
Передчуття весілля і весни...
Я не рахую болю і гріхів.
Подібні сни – навряд чи мають крила.
Все так. Мені шкода тебе, Рахіль.
А що ж до Лії – Лії пощастило.
18.05.04