Земля, непорочна й свята,
Стелилася горiлиць…
Цiлуючи спраглi вуста,
Ти пив iз них смак полуниць.
По небу туман блудив,
Як марево, вис на гiлках,
Фарбуючи в колiр злив
Тремтiння в моїх очах.
Було… Та тепер не так –
У плач переходить спiв,
I той полуничний смак
Iз вуст твоїх вiтром злетiв…
У келихах знов гiркота,
I ти лише в снах, як колись,
Цiлуєш солодкi вуста
Iз присмаком полуниць.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)
- Що ти хочеш від мене в Мелодія вічних прощань (22.04.22)
- Наші хлопчики в Пісні (21.04.22)
- Бранка в Хортицькі дзвони (13.04.22)