Вуста набрякають криком.
Вуста готові розкриться.
Так марить іконним ликом
Відлучений від церквиці.
Свідомість готує втечу.
Чекально чорніє Голгота.
Юродивий юний вечір
Несе на плечі скорботу.
Ти тупцяєш в порохняві.
Ти чуєш запах живиці.
Плече підставляєш мляво,
Скорившись кармічній звичці…
Лишаєш хлібину калікам,
Не маючи часу помітить,
Що замість безтямного крику
Шепочеш смиренну молитву.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)
- Що ти хочеш від мене в Мелодія вічних прощань (22.04.22)
- Наші хлопчики в Пісні (21.04.22)
- Бранка в Хортицькі дзвони (13.04.22)