Свято скінчилося.
Святу, напевно, капець –
Зраджено всіх,
хто хотів залишитися цілим.
Бач – кошеня.
І не обов’язково – сліпе.
Я його пещу.
По тОму відсвічує білим.
Хочеш мороки – цей світ намалює тобі
Всі барельєфи,
порізьблені вітром і часом.
Це – лише збіг.
Як не кидай, однаково – збіг!
Тихо прокинься.
Рятуйся журбою і квасом.
Знаєш, тобі
облітають планети на слід.
Зорі тебе
упізнають, аби захотіла.
Тільки одне:
ти навіки належиш землі –
Крилами, болем
і, що найреальніше, – тілом.