Весна, мов свічка стоїть. І тихо так!
Від свічки тінню лягла журба.
Ти був найкрашою з моїх вигадок,
Найнебезпечнішою з забав.
Всі електрички — за літнім розкладом,
Усі дерева — в зелену тінь…
Я знов потроху стаю дорослою
І вчуся жити на самоті.
У небі стигне блакитна туга.
І кожний подих — ковток весни.
Лягаю спати о пів на другу.
І сплю до ранку. І бачу сни:
Весняний чортик — зелені ратиці —
Аж до світання відгонить сум…
О, як же знову кортить погратися!
Та я — доросла. Нема часу.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)