І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (357)
26.09.20
Весело. Як я вже говорила
Весело. Як я вже говорила Ми й самі не в курсі, чого хочем Втікачі з міської божевільні Щукачі пригод на «п’яту точку» Все занадто. Навіть – понад міру А інакше – зась. І що подієш? Полонені власної зневіри В’язні несміливої надії
Опубліковано в
І залишаться - вірші
23.09.20
А як ти думав
А як ти думав? Як і я – не думав? Ну от і маєм радісну халепу Що ти, що я – ну чисто Йванко - дурник Довбешка є. Та де би взяти клепок? А як ти мріяв? Як і я – про казку? А мрії – сила. Нині. От і маєм: Принцесу рятувати – за «будь ласка» Від депресух,…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Весело. Як я вже говорила в І залишаться - вірші (26.09.20)
- А як ти думав в І залишаться - вірші (23.09.20)
- На віки вічні – цей біль в І залишаться - вірші (22.09.20)
- Десь над містом квітує вогонь в Мелодія вічних прощань (22.09.20)
- Я от думаю – стільки ніжного в І залишаться - вірші (18.09.20)
- Мотив цей так любила я колись в Хортицькі дзвони (14.09.20)
- Іноді хочеться бути і от такою в Ключі від ранку (09.09.20)