І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (394)
16.04.21
У плетиво з гарячих тіл своє вплету
У плетиво з гарячих тілСвоє вплетуПрошепочу з останніх сил:- Ти тут. Я певно знаю: все не так –Сама.Лиш світло маревом літа –Тебе нема. Я неприборканий ясирСумних годин:Я шепочу з останніх сил:- Прийди! 1996
Опубліковано в
І залишаться - вірші
15.04.21
Колись давно, коли було не треба
Колись давно, коли було не требаШукати слів і натяків в словах,Я вміла доторкнутися до небаІ сміла мимохідь поцілувать,Коли ми не боялися мовчання,Не боронились сміхом від журби,Коли я звуком першим і останнім,Коли жила я піснею в тобі,Коли я точно знала: ми не граєм,Ми вміємо мовчати в унісон –Цей світ був раєм. Нашим спільним раєм.А день був –день. А я була –…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Слова, старі, мов баба Горпина в Сонцетяжіння (19.04.21)
- У плетиво з гарячих тіл своє вплету в І залишаться - вірші (16.04.21)
- Колись давно, коли було не треба в І залишаться - вірші (15.04.21)
- І навіть фіранка мене боїться в Мелодія вічних прощань (14.04.21)
- В найбільший шал весняної повені в Мелодія вічних прощань (12.04.21)
- Відеопрезентація Пам'яті Юрка Ноги " Марина Брацило. Поезії прощань..." Автори: Ольга Черненко, Олена Степаненко в Мультімедіа (09.04.21)
- …Ти є у цьому місті в Мелодія вічних прощань (06.04.21)