1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (320)

Чуєш? – Луна Перекочує камені крику. Колам голосу – голосно, болісно, хрипко: – Аго – о – о – о – в! Більше не чути мого Тихого плАчу Панно трояндо, пробачте – Більше не буде сліз… Так джерельно з лона землі Проростали блакитні квіти Вам хотілося пити – Пийте. Тепер вже можна Краплина кожна Оплачена. Чи то оплакана 1995
25.01.18

ЛІТАК

Політ без крил не вартий нічогісінько Ми всі – раби технічного прогресу Хоч, може, небо – дійсно найсправжнісіньке І зручно ж як: ні скрипу, ані стресу Ані зусилля м’язів, ні напруження: Загув мотор, літак розбігся, знявся… Чи знаєш ти, дорослий мудрий друже мій? – З тобою б жоден птах не помінявся.