Таке життя. Такі смішні закони.
І попри все, що мучило і мучить,
Я знаю: є десь перстень Соломона
Замість смішних зворушливих обручок.
І я могла би зазирнути в вічність,
Та повертаю впевнено і вперто:
Мій шлях торує Мьобіуса стрічку,
Де поруч потаємне і поверхня.
Приймаю – все. Хоча й не обирала.
Лягаю ґрунтом у першооснову.
Закон у персня, стрічки і спіралі
Один-єдиний: все почнеться знову.
15.12.12
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)