07 лютого 2019

Сумне і тмяне скло

Друк
Оцінити
(7 голоси)

Сумне і тмяне скло – на відстані долоні.

Пастель чи акварель? — на відстані руки.

Медовішає день, – тепліє чи холоне?

Цей безіменний день – в тобі чи навпаки.

 

За чим сумує тінь в прозоро-сірім сквері?

Про що міркує в день задивлене вікно?

Про що рипить паркет? Про що співають двері?

З яких віків цей чвал, це форкання гніде?

 

У позачассі – сміх порожнього “ніколи”.

Обіцяні шляхи. Вазонки на вікні.

Куди ти міг прийти, не розірвавши кола? —

Крізь мене. В мене. В нас. Від мене. По мені.

25.03.04

Повернутись нагору