До того подібні, що стрітись
За ризик вважаємо ми
Отак живемо – незігріті
По це і по той бік зими
За кіньми повіялась грива
Сліди приховали степи
У душах, холодних і сивих
Однаково віхола спить
Хай місяці плинуть рогаті
Світанки марніють з лиця
Та тільки ночами багаття
Запалюють наші серця
Ніхто вже не знає у світі
Відколи забулось тепло
Чий попіл розвіявся з вітром
А чий – по землі розмело
Хай дні відлітають русяві
Хай вікна завішує смог
До того подібні, що навіть
І пам’яті вже боїмось
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)