Неприм’яте у лузi зiлля,
Непокошене жито стає…
Весь наш хутiр гуляє весiлля,
Ой весiлля, та не моє.
Всi щасливi: свати i гостi,
Бач, i днина яка ясна!
I боярин на дружку скоса
Позира, коли “Гiрко!” луна…
Дайте глянути, кумцю, ну ж бо!
Он попереду цвiтом ясним
Наречена цвiте, мов ружа,
Виступаючи поруч з ним.
Зустрiчають їх хлiбом-сiллю…
Ой, мовчи-бо, серце моє!
Весь наш хутiр гуляє весiлля,
Ой весiлля, та не моє.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)