1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (282)

"Матір Божа простелила свій плащ, і по ньому піднялися на небо козаки, що не схотіли вбивати своїх братів". /з народного переказу/ БАЛАДА ПРО БРАТІВ В чорний рік то було, Як земля розверзлась зі стоном, Щоб прийняти до себе Дітей невгамовних тіла. Скільки спокій знайшло У заболенім змученім лоні! Кожен в землю забрав Два надломлених білих крила.   Хто грішив весь…
Потерчатами в пам’яті Всі несподівані зустрічі Всі неявлені знаки Й підстрелені навзнак слова Я підозрюю: тому й дракони родились безустими Себто: слово – вогонь… У вогню – свої власні жнива   А драконам – їм що. Ними завжди малечу залякують І, мабуть, через те Навкруги так багато дітей І принцеси зчаровані люмінесцентними лампами І дракон пролітатиме Тільки тому що спите…