1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
І залишаться - вірші

І залишаться - вірші (204)

В місті гамірно. Натовп строкатий. Несуттєво – з коханням чи без – Я не хочу до тебе звикати, Я не хочу чекати тебе   Я не хочу боятися зради І чекати фінальної гри Є у мене прихована радість: Спів болючих від щирості рим   Я не хочу фатально любити, Я боюся своєї жаги… Бродить містом замріяний вітер, Розмиває вода береги…
Бачиш? Я дихаю рівно Тут, на узбіччі літа. Вже не почуєш гомону – Тільки хода моя. Темрява теж потрібна, Щоб я могла помилитись І когось незнайомого Назвати твоїм ім’ям 1997
Сторінка 1 з 5