Прощатися – не варто чи не слід?
Хто визначає, щó мені почути?
Над стежкою пливе колючий глід.
Розносить вітер пахощі отрути.
Цвіте мигдаль – десь там. Далеко десь.
Відцвів ясмин. Шипшина облетіла.
У наше небо, змилено-гніде
Злітає тінь, не віднайшовши тіла, —
І тане тінь. І клякне при землі.
Їй відчай заколисують оливи...
Прощатся – не варто чи не слід
Залежить від: “Чи ти була щаслива?”
11.06.04