Переслухаючи кроки – в бажанні почути
Певну мелодію, певну тривожну токату, –
Вплисти повільно у першу зимову сутінь
Із відчуттям проминущості й безміру свята.
Знати останню з відкритих учора істин –
Все відбувається вкотре з тим самим злетом.
Прагнути хоч би прогулянки сонним містом,
Кави на площі й останньої – двом – сигарети.
Мудрому – досить. І цить. Бо прийдешнє клякне
Десь за три виміри вистиглим щастям чи болем.
І завмираєш у цьому крихкому антракті
В настрої фа з оттакенним товстим бемолем.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)