Ти споглядаєш
Краплину власної крові
Так відсторонено –
Мов препарат в мікроскопі.
Ти осягаєш –
Хіба що не вперше – знову
Значення болю,
Який не притишить опій.
Ти завмираєш,
Бо маєш напевне знати
Колір і смак,
Густину й лікарняні дані...
Певно, так само
На руки дивився Каїн:
Кров – наче рідна,
Проте до цих пір незнана.
Ти споглядаєш
І знаєш: бракує – болю.
Ти не зважаєш.
Ти сам пережив і втратив.
Тільки не звикнеш
До смаку чужої солі.
Тільки не хочеш –
В пропиляні іншим ґрати.
Так і минає.
Тобі не стане тривоги,
Розпачу й тиші
По вбитих твоїх воланнях.
Маєш, що хочеш, –
Лише не останню змогу
Не перейти (перейшовши)
Останньої грані.
Даність: вазі
Наступати на власні груди.
Sik tranzit...
Так і минає...
Глоріа – мунді.
3.07.03
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)