1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
15 лютого 2018

Я от думаю- стільки ніжного

Оцінити
(5 голоси)

Я от думаю –

стільки ніжного

Неймовірного,

незбагненного

Мов не стало

мене, колишньої,

Полоненої

Полонила – я

 

Виціловують

трави стеблами

Прихиляючи

ніч до всесвіту

Звідки стільки аж

дива теплого,

Опівнічного,

безсловесного

 

І лиш зорі всі –

у сторожу нам,

Долі свідками

випадковими

Мій некликаний,

неворожений…

Незворотністю

подарований

06.06.12

Детальніше в цій категорії: « Не клич мене до себе Хай буде день »