1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
03 жовтня 2018

Приблудилась доля

Оцінити
(5 голоси)

Приблудилась доля,

стала наді мною

Задзвеніла в небі, злинула луною

Розхитала віти, у воді відбила –

Бачиш, скільки в мене

молодої сили

Я тобі тихенько пісню наспіваю:

Є мотив і тиша, та немає краю.

Є нудьга і туга, сльози є нечутні

Біль і ніжність друга, -

лиш немає суті

Ти її не слухай – хай собі нудьгує…

Ходить кінь подвір’ям,

В нього – срібна збруя,

Шовкова уздечка, золоті стремена

Забувай, пригадуй -

не дивись на мене

Сон тобі насниться – змий

його росою

Те, що залишилось, вип’є

сонця соях

Не багато треба

проханій незваній

Ніч переночую – та й піду

на ранок

Ну а за гостинність

я залишу плату:

Ти до мене стежку

будеш вік шукати

1998?

Детальніше в цій категорії: « Орфей Так прозоро пішла »