1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
12 жовтня 2020

Один по одному, мов кролики – із капелюха

Оцінити
(3 голоси)

Один по одному, мов кролики –

із капелюха –

Всі інші й чарівніші,

все неймовірні дива.

Ота що завжди говорила –

а нащо там слухать! –

При голосі твоїм заклякла,

немов нежива.

Ота, що їй завжди – ні статуй,

ні меморіалів –

Завмерла і : ти.

Але ж ти – не кіно.

Ота, що їй вітру, тайфуну.

цунамі – замало,

Усе умістила в одне-одніньке вікно.

І був би – герой, ну актор

там – на крайній випадок

Так ні, все звичайно,

лиш сонячні іскри в очах

І попри всю втому,

У передчутті листопаду –

Дві теплі долоні на

раптом завмерлих плечах

6.10.10