1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
29 жовтня 2020

Я ніби й не сіяла

Оцінити
(1 голос)

Я ніби й не сіяла…

Кажуть: зажинок

Лиш слово сказала –

Говорять: промова

Яка з мене, вибачте,

Нині дружина?

Прикольно: ще кажуть.

Але фіалково

 

До того, чим потім

Цей клич відзоветься

До всіх баняків,

Що – на жаль – додаються.

Банальним сопрано –

шкода, що не меццо –

Протестно волаю.

Не звикла – на блюдці!

 

Мені подавай

Поскладніше завдання

Мені б – безнадію.

А краще – безвихідь

Мені би таку

неіснуючу даність

Де й досі живуть

нерозбавленим лихом.

 

Не можу. Не хочу,

Не вмію – впівнеба

Забембали ці

Необтяжливі цьоми

Я саме тому

і закохана в тебе.

Точніше, себе

переконую в цьому.

 

Бо – звикла до болю.

До сміху – не звикла.

Ти тим і цікавий –

належністю іншій.

Я – типу люблю.

От у чім заковика.

Я. Типу. Й по всьому.

Спасибі за вірші.

26.11.12

Мій настрій

son-travaТака тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...