Пам’яті Юрчика
Пам’яті Юрчика (30)
Втрачати - боляче. Втрачати кохану людину - боляче майже нестерпно. Але, окрім болю, ще залишаються спогади. Залишається почуття вдячності за подароване щастя. Залишаються вірші, написані у радісні хвилини. Приходять нові, суголосні теперішнім відчуттям. І всі вони - для тебе, Юрчику, де б ти не був зараз. Світла пам’ять моєму коханому чоловіку, Юрію В. Нозі.
17.10.18
Пригадую – ми ховалися від батьків
Пригадую – ми ховалися від батьків У нас лишалась на двох одна сигарета І ти торкався часом руки чи щоки – А я ловила наші нічні силуети. Вони були чи не справніші від нас Вони робили усе, чого заманеться А ми чекали: ото ще виберем час А я вдавала: не знаю, що ти ворожив на монетці. Я пам’ятаю його і…
Опубліковано в
Пам’яті Юрчика
16.08.16
І коли я ламаю стебла
І коли я ламаю стебла - Мов для наших вінків з тобою,- Задивляюся в наше небо Над розпеченою юрбою Пролітаю крізь сміх і галас, Проливаюся-поверх гребель... Знаєш,папороть на Купала Я шукатиму вже без тебе. Облітатиме-часом,часом- Відцвітання плачів на віях, І минеться Медовим Спасом, І відпустить на Маковія. На Покрову пристане в прийми, А по тому шелесне в…
Опубліковано в
Пам’яті Юрчика
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- День новий прийшов в Пісні (01.07.22)
- КОНКІСТАДОР в Благовіст (26.06.22)
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)