І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (245)
22.01.19
Од минулого кладка
Од минулого кладка,Невмируща, жива,Пробивається згадка,Як квітнева трава. Поривається знову У весняну блакитьЩе не мовлене словоНа вустах мерехтить. Непроспівана пісня – Наче поклик живий.Мов оновлене листя,Буйноквіт степовий... Незбагненне і кличне, Невмируще ім’я –Моя Мати велична,Україна моя! 1991
Опубліковано в
І залишаться - вірші
21.01.19
Ну от і все. Лишатимусь на чатах
Ну от і все. Лишатимусь на чатах. Поза-тобою. Але – із тобою. Лише про те і буду я мовчати – Щоб хтось тобі не заподіяв болю А що прощати? Ні, не пригадаю. Я забувала болі і образи. І це було одне з найбільших таїнств – Проекція у те, якщо ми – разом. Та річ одну збагнула – і…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Од минулого кладка в І залишаться - вірші (22.01.19)
- Ну от і все. Лишатимусь на чатах в І залишаться - вірші (21.01.19)
- Ти не вчив мене тиші в І залишаться - вірші (18.01.19)
- І до самого сходу в І залишаться - вірші (16.01.19)
- Думки й чуття немов зім’ято всі в І залишаться - вірші (16.01.19)
- Крапель достиглим звуком в Ключі від ранку (14.01.19)
- Пройде безліч віків в І залишаться - вірші (14.01.19)