Primavera
І. Рresto
Вам не здається – це трохи заскоро:
Просто отак – і одразу в весну?
Як вам не сором? Ну як вам не сором:
Вітру – кімнату, сваволю – вікну?
Вам не сказали – не варто одразу
Сонце – очам і каштани – душі.
Ще ж і вагання, й жалі, і образи...
Ще ж обладунки, і зброя, і щит...
Ще не прогрілися вежі і зали,
Навіть бузок лишень щойно зацвів,
Води холодні... Що-що ви сказали? —
Тиша. І коник сміється в траві.
ІІ. З пісні про Довбуша
Мов той Довбуш, на стопу налягаю...
Не встигаю у весну, не встигаю!
Топірця – що зробиш – зроду не маю.
За поруччя у метро потримаюсь.
Поспішаю, зачіпаюсь незграбно:
Не потраплю у весну, не потраплю.
Поможіть, мої браточки і сестри!..
Як це так – мене нема кому нести?
Пролітають мої дні, мої ночі.
Так я хочу у весну! Дуже хочу!
Навпростець! Через росу! Через квіти!
Ну нічого ж собі! Як це – вже літо?!
12.05.04