І до прощання – маленький крочок
Мовчи. Тримайся. Дивися в очі:
Іще не смуток – лиш тінь печалі.
Не варто знати, що буде далі.
І вуст торкати буденним жартом
Тобі не варто. Мені не варто.
Прибій крізь пальці втікає біло.
Прибою зовсім немає діла,
Що в цьому морі – такім безкраїм –
Тебе немає. Мене немає.
Цього мовчання п’ємо хвилини:
Тобі краплину. Мені краплину.
Так, мовби більше цілого неба
Тобі не треба. Мені не треба.
Вже вкотре – вкотре! І знову – знову –
Є біль і ніжність. Немає слова.
Приймає море в струмкі тенета
Мою монету. Твою монету.
Відтак лишилось – дивитись в очі.
І до прощання – маленький крочок.
14.08.07