Усі слова, які не добирай, –
Складаються у теплу колисанку.
Тепер я знаю: він існує – рай.
У цьому раю ми удвох до ранку.
Моє життя – і наче не моє.
Моя буденність – наче й не буденність.
Я точно знаю: рай насправді є.
Я в ньому прокидаюся щоденно.
Він навіть не на відстані руки
(Когось колись, напевно, піддурили).
А що недосконалий – ну, такий,
Який самі допіру сотворили.
Чи натворили? Хочеш – обирай
Між визначень, що все одно безсилі…
Тепер я знаю – він існує, рай.
Між наших рук, що мить – і будуть – крила.
19.06.12
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)