Крокуси з-попід снігу –
Усміхами твоїми: часом – золоті, часом – фіолетові…
Розбіжності… Збіги…
Часом почуваєшся – Даною. Але частіше – Летою.
Ось неначе відлига –
Але завмираєш, змерзла і скулена.
Крокуси з-попід снігу…
Часом побуваєш у завтра, але частіше – в минулому.
Знаю лише, що крига –
Як і сніги – не назавжди. Що далі – побачимо.
Крокуси з-попід снігу –
Таки проросли. Це – єдине, що має значення.
11.03.13
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)