1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
19 червня 2018

БАЛАДА ПРО БРАТІВ

Оцінити
(6 голоси)

"Матір Божа простелила свій плащ,
і по ньому піднялися на небо козаки, що не схотіли вбивати своїх братів".
/з народного переказу/

 

В чорний рік то було,
Як земля розверзлась зі стоном,
Щоб прийняти до себе
Дітей невгамовних тіла.
Скільки спокій знайшло
У заболенім, змученім лоні!
Кожен в землю забрав
Два надломлених білих крила.
Хто грішив весь свій вік,
Хто безгрішним прожив на сім світі -
Всі зрівнялися в час,
Коли заздрили мертвим живі.
Одновірці, брати в землю падали поруч, убиті,
І червоні річки
На весь степ розливались в траві.
"Як же можна! Брати!" –
Болем думка у груди вколола,
Хтось спинився, зламавши
Чітку послідовність рядів...
І, зблиснувши востаннє,
В єдинім пориві, додолу
Опустилися шаблі,
Незганьблені кров’ю братів.
"Краще вмерти самим!" –
І стояли, чекаючи смерті,
І не бачили сяйва,
Що їх у повітря звело.
А на хмарі Пречиста
Стояла, обійми простерши,
І злилися у погляді
Ніжність, скорбота й тепло.

Весна 1991