Розмахує крисами ніч…
Це небо із запахом криці
В долонях дерев і гілок
Несе капелюшку, мов птицю
І нею поцілює в скло
Будинків, пророщених з вулиць,
На вечір розквітлих вогнем.
Летить капелюшка в минуле,
Відносить гірке і сумне.
Вже пахне суцвіттями груша
І тануть замети журби…
Від мене втекла капелюшка,
Якої ти так не любив.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Десь на межі звичайного в Мультімедіа (20.03.24)
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)