Уже паленiють клени
Вiд сорому, хоч невиннi:
Тебе примiряють на мене,
Як сукню у магазинi
За кольором, розмiром, вiком –
Звичайнi критерiї жiнки –
I навiть… за кiлькiстю вiкон
В приватнiм твоїм будинку.
Порад виростають гори,
Аж свiту за ними не видно…
Ось зараз все вирiшить хором
Незлiчений натовп рiдних,
Примхливо скрививши губи…
А ми ж не у клiтцi, не звiрi!
I ти мене просто не любиш,
А я тобi просто – не вiрю.
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Пробач, безімення... в Пам’яті Юрчика (14.03.24)
- Садівниця (повний текст) в Пісні (12.03.24)
- З Всесвітнім Днем письменника в Новини (03.03.24)
- Так буває: щось насниться в І залишаться - вірші (01.03.24)
- ГЕЙ, ДОЛЕ МОЯ в Пісні (26.02.24)
- Паперові троянди в Пісні (21.02.24)
- Дивна ніч в Пісні (16.02.24)