Вклякну. Вуста кривитиму.
Перед іконами витиму —
В сутінках і світаннями.
На полуденній межі.
Очі іконні ловитиму:
Боже, храни воїтелів!
Надто ж мого коханого,
Боже, обережи.
Боже, даруй йому радості!
І досягти, і не зрадити.
Будь милосердний і щирий —
В спеку, в сніги, в сльоту!
Від каяття безпорадного
І від лукавого радника,
Від забуття і зневіри,
Боже, його врятуй.
Дай на терпіння без докору
Янгола з крильми широкими.
Щоб не зронити й кровиночки —
Мудре й просте життя,
Духу твердого і спокою,
І поривання високого.
Боже, мені ж краплиночку :
Віру у майбуття.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)