Мені не вистачає глибини.
Моя вода холодна лиш в морози.
І дати насолоди я не в змозі,
Хоч в тім нема сторонньої вини.
Я можу тільки спрагу втамувать
Без вдячності із будь-чийого боку.
Всі кажуть: уродилася нівроку…
А горнеться до ніг лише трава.
Чому? Сама не знаю до пуття.
Та коли прийде час лункої тиші, —
Останньої краплини не залишить
Отой, кому врятовано життя.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- КОНКІСТАДОР в Благовіст (26.06.22)
- Наталка Фурса. Наші голоси звучать в унісон... в Спогади, рецензії, статті (20.06.22)
- Дев’ятий рік пам’яті по Марині Брацило в Новини (15.06.22)
- Поглядом стрілися, в сні перетнулися… в Ключі від ранку (14.06.22)
- Ноктюрн в Mare Amoris (Морю, з любов’ю) (07.06.22)
- Ноктюрн в Проза (05.06.22)
- Вітаємо видавництва, дружні до творчості Марини Брацило в Новини (28.05.22)