Ти не зумієш відшукати
Цієї стрічки рваний край.
Яка тривожна і дзвінка ти!
Яка страшна у тебе гра!
Ось — темний берег материзни.
Він меншає. Тобі болить?
Ах, пізно, Аріадно, пізно!
Ламання рук. Солоний схлип…
Егеї — вмруть. Тезеї — зрадять,
Діоніс викраде цноту —
І струять вина Аріадну,
І хмелем коси заплетуть.
І буде в погляді горіти
Вже не жертовна зла любов,
А нитка — та зрадлива нитка —
І тричі проклятий клубок.
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)
- На небі з квіту черешень в Мелодія вічних прощань (25.04.22)