І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (356)
23.09.20
А як ти думав
А як ти думав? Як і я – не думав? Ну от і маєм радісну халепу Що ти, що я – ну чисто Йванко - дурник Довбешка є. Та де би взяти клепок? А як ти мріяв? Як і я – про казку? А мрії – сила. Нині. От і маєм: Принцесу рятувати – за «будь ласка» Від депресух,…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
22.09.20
На віки вічні – цей біль
На віки вічні – цей біль, дозований краплями:Непевний дотик і слів припідняте забороло.Раптові зникнення – і повертання – раптом.І тільки усміх навік замикає коло.І збитий подих – мірило межі дистанцій.І біль у м’язах – тренуємось до знемоги.І рухи звірити – ну їх до дідька, танці.Узбіччя – прихистком: ну їх, оті дороги.Ми так уміємо. Мовби інак не можна.Немовби зустрічі – входять…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- А як ти думав в І залишаться - вірші (23.09.20)
- На віки вічні – цей біль в І залишаться - вірші (22.09.20)
- Десь над містом квітує вогонь в Мелодія вічних прощань (22.09.20)
- Я от думаю – стільки ніжного в І залишаться - вірші (18.09.20)
- Мотив цей так любила я колись в Хортицькі дзвони (14.09.20)
- Іноді хочеться бути і от такою в Ключі від ранку (09.09.20)
- Нiжнiстю, палаючою нiжнiстю в Хортицькі дзвони (09.09.20)