І залишаться - вірші
І залишаться - вірші (366)
24.11.20
Так сумно у моєму небі
Так сумноу моєму небіЛиш зорізазирають в душуУчуся вечорамбез тебе.Не хочу, звісно,але мушуКорисно: практикаі досвідЛогічно: молодості-юністьМені ж, печальнійі дорослій, -Самотніх смутківповний клунокПрозорість світлоїпечаліГіркий сарказмнімого сміхуІ аромат терпкогочаю.І ворожіньнемудра втіхаНа щойно знайденіймонетці…На співі всіхкриниць студених…І буде світ.І біль минетьсяІ прийдутьвечори без менеЗлетить вітрівпрозорий легіт.Стріла проститьсяз тятивою…Я залишуся –оберегом.Хоч і загубленимтобою 11.07.12
Опубліковано в
І залишаться - вірші
23.11.20
Блін, моє терпіння – не резинове
Блін, моє терпіння –не резинове.Як і розуміння –не безмежне.Слухай, шефе,ну ж бо –довези мене:Енний кілометр.А далі – стежка.Далі – буєракамипроклятимиДалі – аби лишне наздогналиЯ сама від себе утікатимуЯк уже – бувало – утікала.Не від свого щастя –Від самотності,Отієї, що за щастям, –потімВід самої себе –у сьогоднішнєВід себе щасливої –в самотність.Ох, як уявляю:ми…світання…І всьому живомумісця мало.Лиш єдинемуляє питання:Чи не надто швидкорозігналась?…
Опубліковано в
І залишаться - вірші
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Так сумно у моєму небі в І залишаться - вірші (24.11.20)
- Блін, моє терпіння – не резинове в І залишаться - вірші (23.11.20)
- Майже роман (етюд з натури) в І залишаться - вірші (18.11.20)
- Я мовби заїжджена та іномарка в Неприкаяний блазень (13.11.20)
- Я завмерла портретом в Мелодія вічних прощань (11.11.20)
- Приходь в степи мого тепла в Мелодія вічних прощань (06.11.20)
- Силуети без облич в Пісні (02.11.20)