Сонцетяжіння
Сонцетяжіння (20)
03.08.20
Дивись! Я з гілки ніч зірву
Дивись! Я з гілки ніч зірвуІ заховаю до кишені.Ще виростить собі новуСтарий прискіпливий учений. Ще виростить…А ця — мені. Вона вмістилася в долоніІ на самісінькому дніЛедь-ледь відсвічує червоним.
Опубліковано в
Сонцетяжіння
20.06.20
Тьмяно чомусь в дзеркалах
Тьмяно чомусь в дзеркалах – Блякнуть сліпі вогні. Десь і мене шукали. Плакали по мені. Клякли, мов поторочі. Нипали по світах… Хтось видивлявся в очі, Шепотом стер вуста. Довго питався свідків: Як же я вийшла з гри? В темряві смикав нитку, Впущену в лабіринт, Рвався з тенет плаценти, Плакав моє ім’я… Ось вона, зала в центрі. Тут мала бути –…
Опубліковано в
Сонцетяжіння
Більше...
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Весело. Як я вже говорила в І залишаться - вірші (26.09.20)
- А як ти думав в І залишаться - вірші (23.09.20)
- На віки вічні – цей біль в І залишаться - вірші (22.09.20)
- Десь над містом квітує вогонь в Мелодія вічних прощань (22.09.20)
- Я от думаю – стільки ніжного в І залишаться - вірші (18.09.20)
- Мотив цей так любила я колись в Хортицькі дзвони (14.09.20)
- Іноді хочеться бути і от такою в Ключі від ранку (09.09.20)