1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Мелодія вічних прощань

Мелодія вічних прощань (16)

Буде так, як схочеш,Будем просто жити.Поцілунок в очі:Бачиш дивні квіти? Та сказати мушу: Щоб було вірніше,Ось — цілунок в душу.Хай співає тиша.   Сумовите скерцоСкрикне і розтане.Поцілунок в серце:Перший і останній.
Нема її. А щойно ж тут була,Під светриком лежала на підлозі,Та доторкнутись я була не в змозіЇї понадзахмарного чола.   І лиш коли світанок перейшов,Я раптом усвідомила — відсутність.Лиш на вологій стежці спали смутноСліди її маленьких підошов.   Натомість — смак прогірклої вини.Навіщо ж сонця висвячені ризи,Нічне безсоння, зібгана білизнаІ чоловік чужий коло стіни?   Вже надвоє розплетена коса,Уявлена замість…