1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
Я зроду тут живу

Я зроду тут живу (9)

У безжальному й зимному світі Ми зустрілись – крило до крила. Угорі – безкінечність і вітер, Попід крилами – лід та імла.   А між ними, в застиглім повітрі. Наче в безвісті – двоє птахів, Я і ти. І немає на світі Беззахисно-чистіших гріхів. 1992
Ти чув, як плаче мовчання, Коли надію останню Із болем в серці ховають? – Кохана, так не буває! Ти чув, як земля зітхає, Як квилять пташині зграї, Коли кохання вмирає? – Кохана, так не буває! А коли кохання не стало, І надія у серці зів’яла, Все стогнало: земля до краю, І мовчання, й пташині зграї. Чуєш, плач у небо злітає?…