Якби ж то просто – долі подарунок.

Все значно гірше. Набагато гірше.

Ось так лягли неписані ще руни.

Ось так мовчать неписані ще вірші.

 

Якби ж то – гра. Я б залюбки зіграла…

Усе простіше. Певно що – простіше:

Відпочивають орди і навали.

Навколо – тиша. Скрізь без тебе – тиша.

 

Якби ж то – звичка. Звичками – будь ласка,

Немов стежками, вивченими змалку.

А як тримати у долонях – казку?

А як виймати з серця теплі скалки?

 

Якби ж то – досвід. Він рятує – досвід.

Якби ж то знати – і напевно знати

І бути дітьми… Але ми дорослі.

Нас не лякає світло у кімнаті.

 

А от межі реальності – лякає.

Хоча все просто, чітко і логічно –

Що Герда доблукалася до Кая

Заради Герди Кай забив на Вічність.

 

06.06.12