Ці прозорі тумани і дощ, що не йде.
Поцілунок осіннього сяйва.
Теракотовий звук. Теракотовий день,
Де слова – непотрібні і зайві.
Ще не збляклого неба блакитна емаль.
Переддень золотавого листя.
І здається, що зовсім не прийде зима
І не стануться ранки імлисті.
Час повільно стікає – не мчить і не йде.
День пливе – не минає й не тане.
Теракотовий звук. Теракотовий день.
Майже літній. І майже – останній.
27.09.12
Останнє від administrator
Мій настрій
Така тендітна, ніжна, тепла - мов сама весна...
Останнє
- Спогади – сигаретами в І залишаться - вірші (25.05.22)
- РУДОМУ — ОХОРОНЦЮ НАШОГО ПІД’ЇЗДУ в Сонцетяжіння (21.05.22)
- Це я. Не поспішай мене прощать в Мелодія вічних прощань (21.05.22)
- Характерник в Хортицькі дзвони (19.05.22)
- Гість в Мелодія вічних прощань (16.05.22)
- Мати в Я зроду тут живу (07.05.22)
- Чорнобиль в І залишаться - вірші (26.04.22)