Ніч виворожує.
Падають маски
Стиха шепочеш:
«Були собі двоє…»
Так зазвичай
починається казка.
Можна, я в ній
опинюся з тобою?
Землі медові
і ріки молочні
Знаю на смак.
Так і є поміж
нами
Спи, на світанку -
вони найсолодші
Можна, я буду
ранковими
снами?
І – до фіналу,
минаючи пастки
Всіх чаклунів
і чаклунок наславши
Все дуже
просто: це я,
твоя казка
Нині. І завтра.
І потім.
І завжди.
22.06.12