16 грудня 2016

Ось слухай: ти русло...

Друк
Оцінити
(4 голоси)

Ось слухай:

ти русло –

а я течія

Ніхто не зупинить

заспівану воду

Я –даність твоя.

Безумовність твоя.

Я – спека твоя

і твоя прохолода

 

Я – світлий

і радісний

спів течії

Я – пахощі трав,

що напоюють вітер

То що, що я стала

повітрям твоїм?

Допоки не втратиш –

навряд чи помітиш

 

Допоки живем

у окремішніх снах,

Допоки існуємо

в різних світаннях…

Допоки так легко

розділено нас

Прозорим і чесним

«колишня коханка»

 

І погляд, що – осінь.

І погляд – зима…

І дні –близнюки

миготять без упину

Я з жахом чекаю

цієї хвилини:

Ти видихнеш раптом.

А вдиху – нема.

 

І пальці – до струн.

Але там – німота.

А води – у русла.

У колії – гарби…

Хіба що крім мене –

подоби холста.

А як щодо тебе,

невидима фарбо?

23, 24.11.12

Повернутись нагору